Монтаж композитної черепиці

Композитна черепиця – відомий в усьому світі покрівельний матеріал. Ним користуються в тих країнах, де будуть кам’яні або дерев’яні будинки з нахиленими дахами. Винайдена в Новій Зеландії технологія виробництва композитної черепиці розповсюдилась в Європі та Америці, частково в Азії.

Вибір саме композитної черепиці для облаштування покрівлі в багатьох випадках є раціональним рішенням. Будинки, вкриті цим матеріалом виглядають дуже стильно, красиво, елегантно. Важливий момент – вмілий монтаж черепиці на даху. Не можна аби як прилаштувати вироби один до одного. Варто детально ознайомитися з технологією монтажу, щоб спробувати самостійно покласти покрівлю. Але краще зайвий раз не ризикувати та звернутися до фахівців покрівельної справи, які знають і розуміють як правильно укладати черепицю.

Композитна черепиця має металічну основу. Це рельєфний лист сталі, вкритий захисними шарами з цинку, полімерів та кам’яної крихти базальту. Багатошаровий виріб має здатність десятки років захищати дах від руйнівної дії дощу, граду, морозу та спеки, ураганного вітру, ультрафіолетового випромінювання. Укладання черепиці відбувається за певними правилами, які не варто порушувати, адже покрівля може вийти невдалою і не функціональною.

Основна інформація щодо монтажу композитної черепиці:

нахил даху має бути не менше 12 градусів. В іншому випадку черепиця не здатна запобігати проникненню води під покрівлю під час зливи та танення великої снігової маси;
основа для монтажу – обрешітка з деревини або металу. Також можливо покласти композитну черепицю на суцільне покриття, що там вже існує;
роботи виконують при наявності спеціального обладнання – ножиців по металу та пристроїв для загинання черепиці, спеціальних трапів, драбин, містків, робочого взуття. Мета застосування – не допустити пошкодження захисних шарів покрівлі під час монтажу. Не можна використовувати «болгарку», адже диск знищує цинкове покриття, що спричинить іржавіння металу при першому дощу;
під черепицею обов’язково треба залишити простір для вентиляції повітря. Без вентиляційного прошарку неможливо забезпечити відведення вологи та пари з-під покрівлі, що з часом призведе до її руйнування.

Монтаж композитної черепиці складається з кількох етапів та елементів. Власне змонтована черепиця не може вважатися повноцінною покрівлею. До цього ще треба прилаштувати кілька необхідних елементів:

коникову черепицю;
фронтонні металічні планки, що прикривають кінцеві виходи черепиці на фронтонах;
карнизи з софітами та карнизні металічні планки або крапельними;
єндовні планки при наявності внутрішніх зламів даху, так званих єндов, де збираються великі потоки води при дощу;
системи снігоутримувачів;
спеціальні манжети та ущільнювачі для монтажу вертикальних елементів даху – труб, вентиляційних конструкцій, антен;
спеціальні оцинковані цвяхи для забивання в черепицю.

Повноцінний покрівельний пиріг складається на лише з самої черепичної покрівлі. Важливий захисний фактор – система вентиляції, утеплення та запобігання проникнення вологи до дерев’яних конструкцій даху. Виробники подбали про додаткові захисні матеріали. Повна система має такі елементи:

гідроізоляційні мембрани та підпокрівельні плівки;
базальтовий утеплювач у разі наявності житлової мансарди під нахилених дахом;
коникова вентиляція та вертикальні вентиляційні пристрої з розміщенням по всій площині покрівлі;
перфоровані софіти для допуску свіжого повітря в вентиляційний прошарок;
додаткові елементи – стрічка для склеювання плівок, утримувач коникового брусу, заглушки для коника, сітка для захисту від птахів та проникнення бруду.

Послідовність і особливості монтажу:

черепицю укладають після монтажу всіх підпокрівельних шарів – утеплювача, гідроізоляційних матеріалів, єндовних захисних плівок;
монтаж можна здійснювати знизу догори або навпаки – згори донизу;
листи встановлюють зі зміщенням в 2-3 хвилі та прибивають до обрешітки цвяхами;
напрямок монтажу залежить від рози вітрів в цій місцевості. Треба так покласти листи, щоб вітер дув с протилежної сторони від лінії перекриття черепичних виробів;
коника монтують разом з вентиляційною стрічкою, а кінці коника закривають заглушками;
монтують фронтонні та карнизні планки та герметизують їх;
вздовж єндови прибивають суцільну дерев’яну планку щоб посилити місце найбільшого навантаження від дощової води. Потім укладають захисний ізоляційний килим.

Монтаж композитної черепиці досить складний будівельний процес. Треба врахувати всі особливості матеріалів, знати способи монтажу, точно покласти і зафіксувати всі елементи. В цій справі немає дрібниць. Якщо Ви не впевнені в своїх силах та знаннях щодо монтажу, краще самостійно не братися за монтаж композитної черепиці, а доручити це професіоналам.