Монтаж металочерепиці в Києві

Монтування металочерепиці на даху для аматора – досить складна справа в тому розумінні, що треба знати технологію та правила роботи на висоті. В інтернеті є безліч матеріалів щодо укладання металочерепиці. Це і відеороліки на YouTube каналах, і письмові тексти з картинками на сайтах будівельних та торгових компаній. З різною деталізацією подається інформація про послідовність, правила та умови монтажу.

Можна, звісно, самостійно зайнятись монтуванням металочерепиці на власному даху, але краще, все ж таки, довірити цю непросту задачу професіоналам. Оплата їхньої праці не надто витратна частина бюджету будівництва. При дієвому контролі відповідальність будівельників до справи зростає і дає бажаний результат – якісний монтаж металочерепиці.

Замовнику варто знати, з чого складається покрівельний пиріг, щоб розуміти на що звертати увагу при будівництві даху. Насамперед, нахилений дах має міцну кроквяну конструкцію з деревини. Саме вона тримає на собі покрівлю і захищає будинок від будь-яких проявів клімату та погоди. Точність монтажу має бути ідеальною, тобто всі елементи повинні мати розраховану довжину та ширину, і розміщуватися в конструкції згідно проекту. Помилки у вигляді кривих поверхонь неодмінно проявляться в зовнішньому вигляді покрівлі та зроблять проблематичним сам процес монтажу черепиці.

А покрівельна конструкція, що у будівельників має назву «пиріг», складається з таких елементів:

обрешітка кроквяної системи, що утворена з перпендикулярних та паралельних дерев’яних брусів. Саме на них монтують шари покрівельної конструкції. Якщо для бітумної черепиці обов’язкова наявність суцільного покриття кроквяної конструкції, для монтажу метало черепиці використовують решітчасту систему з певним кроком між елементами, що відповідає розміру черепичного листа;
мансардний покрівельний пиріг має утеплювальні мати завтовшки до 25 сантиметрів, що зроблені з мінеральної вати. Саме цей матеріал є запорукою збереженості тепла на мансарді. Також утеплювач запобігає проникненню зовнішнього шуму в житлові приміщення;
у разі наявності утеплювача обов’язково треба мати пароізолюючу плівку, що укладається між обрешіткою та мінеральною ватою;
зовні над утеплювачем та нижче черепиці монтують гідроізоляційну плівку;
між шарами гідроізоляції та утеплювачем влаштовують вентиляційний проміжок завтовшки до 5 сантиметрів, щоб ефективно відводити з покрівельного пирога всю накопичену вологу;
так звана єндова – кутове з’єднання двох нахилених частин даху. Саме тут відбувається найбільше скупчення дощової води, тому цей будівельний елемент монтують особливо уважно, щоб не допустити щілин та проміжків в конструкції;
монтаж черепиці здійснюють вже після облаштування єндови, металічних торцевих та крапельних планок, установки мансардних вікон, кріплень водостічної системи та вентиляційних елементів даху.

Роботи на даху є досить небезпечними для людини, адже велика висота на нахиленій поверхні щомиті загрожує імовірністю падіння. Тому досвідчений працівник дотримується всіх правил безпеки при роботи на висоті та використовує страхові ремені. Ходіння по змонтованій черепиці небажане, адже стальний лист має товщину лише в половину міліметра і велика вага людини здатна продавити, зламати черепичний лист. Ще одна небезпека полягає в тому, що взуттям можна просто пошкодити поверхневі захисні шари виробів та приректи черепицю на швидке іржавіння.

Для монтажу черепичної покрівлі використовують такі інструменти та матеріали:

дриль для утворення невеликих монтажних дірок;
шуруповерт для закручування саморізів;
ножиці для різання металу;
вимірювальна рулетка;
молоток;
монтажна стрічка;
маркер або олівець.

Треба пам’ятати, що різати металочерепицю електричним інструментом (болгаркою) з абразивним диском не можна. Монтаж металочерепиці – відповідальний будівельний процес, що на довгі роки створює захист даху.